“Вони гідні, вони можуть. Їм треба просто допомогти”

“Вони гідні, вони можуть. Їм треба просто допомогти”. Як навчають в інклюзивній школі Балабиного

“Не люблю казати “інклюзивний клас”. Звичайний клас, де є різні діти. І всі звикли”, – каже директорка НВК “Престиж” у селі Балабине (Запорізька область) Жанна Вінніченко.

У школі навчаються 713 учнів. 30 – школярі з особливими освітніми потребами. Це половина всіх дітей з ООП, що мешкають у районі. Але у школі уникають розмов про особливий статус будь-кого. Говорять про можливості, прогрес і плани на майбутнє кожного.

У ДІТЕЙ ПРИРОДНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Є в цій школі унікальний 4-й клас – шестеро дітей з ООП із 16-ти. “Це порушення, це, можливо, і неправильно, але до цієї вчительки всі хочуть”, – розповідає директорка (згідно з постановою КМУ від 15.08.2011 №872, у класі можуть бути від 1 до 3 дітей з ООП, залежно від порушення – ред.).

Вчителька Ольга Сергіївна показує зошити своїх учнів і про кожного розповідає із захопленням: “Оце Ірин. Дівчинка пише, не зважаючи на рядочки. Але ви подивіться, який у неї виробляється почерк. Я вже можу прочитати, що написано. А Дімин зошит я готова повісити на дошці пошани за склом. Кірюша робить з кольорового паперу свої книги, які ми хочемо занести до бібліотеки”.

На питання чи важко, відповідає: “Я рада, що в цьому класі, бо діти дуже хороші”.

У Балабинській школі діти навчаються у дві зміни. Усього – 14 інклюзивних класів і 30 дітей з особливими освітніми потребами.

Проблеми з пошуком асистентів учителів немає, каже пані Жанна. “Я своїх вчителів повністю забезпечила роботою. Одні, відпрацювавши в першу зміну предметником чи класоводом, на другу зміну залишаються асистентом вчителя, і навпаки. Це такий тандем, коли одна без одної не можуть. Вони обмінюються конспектами, проговорюють усі суперечливі моменти”.

У перший інклюзивний навчальний рік (2015/2016) школа мала лише двох учнів з ООП. “Наша школа була експериментальним закладом у впровадженні інклюзії. До нас багато людей їздили”, – розповідає заступниця директора з методичної роботи Наталя Правда.

Почали крок за кроком виробляти власну документацію, якою нині користуються в багатьох школах. “За нашими кліше робилися накази, плани, програми. Це зараз, коли переступаєш поріг нашої школи, стаєш частиною великої команди. У нас панує атмосфера прийняття, немає якогось відчуження. А спочатку було важко, бо ми були одні з перших”.

Щороку перед початком навчання батькам майбутніх першокласників на зборах розповідають, що таке інклюзія, що буде два педагога на клас, що не треба цього боятися.

“Ми просимо батьків поговорити зі своїми дітьми: ти прийдеш у перший клас, а там буде не одна, а дві вчительки. І вже згодом часто можна побачити – якщо комусь важко нахилитися і зав’язати шнурівки на кросівках, – діти кидаються допомогти. Вони не чекають, поки їм скаже дорослий. Самі приходять на допомогу. У дітей природна толерантність”.

Більше інформації: https://nus.org.ua/articles/vony-gidni-vony-mozhut-yim-treba-prosto-dopomogty-yak-navchayut-v-inklyuzyvnij-shkoli-balabyno/